Початок

Досі не розумію навіщо я тут зареєструвалась .
Чи це допоможе розрулити моє життя?Чи це складе в одну картинку розкидані пазли ?Мій внутрішній голос мовить,що допоможе(тільки я невпевнена чи можна довіряти цій штуці) ,а як допоможе- вже не його проблеми .Добре .Щоб вирішити проблему-треба розібратися в проблемі ,а моя найбільша проблема -це я .тому варто почати розповідь з себе.
Я потенційний мрійник ,живу в своїх фантазіях ,намагаюсь зліпити інший світ в якому мені буде комфортно,затишно .Створити реальність ,де будуть відсутні старі правила ,які впорядкували сірі кардинали комп"ютерного віку .
А хто мрійник сьогодні?Це людина ,яку ніхто не розуміє(ось у чому головна біда),він намагається жити.як усі ,думати як усі ,навіть починає вірити в те ,що вірять усі .Та себе не сховаєш в собі ж самому ,в ньому ниють відчуття тривоги ,прокидається хвилинами жага до чогось недосяжного. Мрійник ризикує "а може" і намагається втілити це в життя ,та ламають міст його ідей люди на яких він розраховував .І йому знову потрібно грати в хованки з собою...
Ігри з собою дійшли до того ,що замість творчості ,я вимушена була приборкувати себе , а на залишену енергію я малювала в уяві інших своє буття .Я розказувала іншим про те ,як я прекрасно живу ,як я провожу день .Дійшло до того ,що я не могла сказати жодного правдивого речення ,я ходила в кіно з друзями ,а тим часом читала книгу ,я була на побаченні і сиділа з сестричкою.Я настільки дотворилась ,що стала паталогічною брехухою .Намалювала два житті і вимушена була їх проживати .
Я стала не впізнавати себе ,робила жахливі вчинки ,а все тому що закривалась від себе,не давала собі волю.Зараз я вже думаю ,нехай би мене вважали за божевільну ,а не за лукаву сучку .Із доброї дівчини я перетворилась в чудовисько і що з цим робити?
Хочу бути собою,а як це зробити ,коли в тобі бачуть іншу?