Життя

Людське життя незбагненне! Безліч доріг, перешкод, але, яке воно солодке на присмак, помираючи людина залишає на вустах посмішку задоволення, народжуючись кричить так, щоб весь світ почув, що зажевріло нове життя .
Перше слово, усмішка, крок – щемить материнське серце від щастя!
Перші перемоги і поразки, нерозділене кохання, розчарування у друзях і отриманий життєвий досвід – як це дорого коштує! Ні за яке золото і гроші світа не можна це купити, як би ти не хотів, але філосовький каміть Бог нам не дарував.
Він дарував набагато цінніший скарб, який ми з вами за буденною сірістю просто не помічаємо. Щирість, відкритість, добро - можуть бачити тільки діти. Їх оченята не засліплені тим злом, яке ми творимо з вами,тому вони бачать людську душу, її суть.
Голубе небо, безкрає поле пшениці і жита, калина біля хати і стара криниця, яка знає так багато людського болю і страждання, але на рівні із посмішками, піснями, щирими признаннями, батьківською любов’ю і благословенням. Чомусь ми пам’ятаємо тільки погане, і так легко забуваємо все хороше!
Чому нам так важко відпускати людину, коли розумієш, що вороття назад немає? Не зрозуміло!Безліч відповідей, і всі такі різні,але …мудрість буде тільки тоді , коли сивина покриє чоло!
Заглянь собі в душу!Скажи те, на що не наважувався досі, адже життя таке коротке, і скільки треба встигнути, що потім просто будеш жалкувати, якщо зараз побоїшся це сказати! Важко в чомусь признатися, важко зробити крок, скільки за і проти!Але, якщо ти наберешся сил - ти матимеш найцінніший скарб за безсмертя – порозуміння з самим собою і з тими хто тебе оточує.